понедельник, 19 декабря 2016 г.

А.П. Мишариналы сиӧма...

Талун, ӧшым 19-ӧд лунӧ, тырӧ 70 во Александра Петровна Мишариналӧн чужан лунсянь. Челядьлы С.Я. Маршак нима челядьлӧн лыддьысянінын дасьтӧма А. Мишарина олӧм да гижан сямлы сиӧм выставка, а "Йӧлӧга" газет лист бокъяс вылын тайӧ ыджыд тшупӧда пас кежлас Кӧрткерӧс районса коми кыв велӧдысьяс да челядь дасьтісны паськыд юӧр. Ставнас петасыс сиӧма А.П. Мишариналӧн творчестволы. Восьтӧ номерсӧ Ыджыдвидзса  "Шондібан" этноклубӧ ветлысьяслӧн да Э.А. Старцева велӧдысьлӧн лыддьысьысьяс дінӧ шыӧдчӧм. Вайӧда юӧрсӧ улынджыка мед тӧдмасьны став гижӧднас, лыддьӧй "Йӧлӧга" газет!

Александра Мишариналӧн кок туйӧд

 Ыджыдвиддзын, буракӧ, сынӧдыс аслыспӧлӧс. Паськыд видзьяс вылын быдмӧм-сӧвмӧм войтыр пиысь унаӧн нималӧны республика да канму пасьта. Найӧс ті, лыддьысьысьяс, дерт жӧ, бура тӧданныд. Сцена вылын уна во нин мичаа сьылӧ Михаил Бурдин, коркӧ шмонь, а коркӧ зэв джуджыд мӧвпа гижӧдъяс петӧны Алексей Попов перӧ улысь, а Печать керкаын зільысь журналистъясӧс лыддьӧдлыны чуньыд, чайта, оз тырмы. Уна бур да тӧлка йӧзлы чужаніннас лои гажа Ыджыдвидз сикт. А кымын мунӧмалысь нимсӧ позьӧ казьтыштны? На пиын и медводдза кывбур гижысь-ань Александра Петровна Мишарина.

Александра Петровнаӧс ыджыдвидзса йӧз век казьтылӧны бур ногӧн, пыдди пуктӧмӧн. Поэтесса некор эз пукты асьсӧ вылӧджык сиктса йӧзысь, кӧть и уна во оліс карын да тшӧт вылас вӧлі уна кывбура небӧг, мӧдарӧ, ыджыдвидзсаяслы сійӧ вӧлі ас мортӧн. Ань век чолӧмасис, радпырысь воліс школаӧ челядькӧд аддзысьлӧмъяс вылӧ, ёртасис ас арлыда йӧзкӧд.

Урокъяс дырйи гижысь медъёна вӧлі радейтӧ кывзыны челядьӧс, налысь кывбур лыддьӧмсӧ. Ачыс эз уна сёрнит, но коліс кӧ висьтасьны челядь водзын, век сёрнитіс накӧд лабутнӧя, меліа, быд пӧрйӧ кыліс сылӧн зонпоснисӧ помтӧг радейтӧмыс. Эз ӧд прӧста поэтесса гижлы кывбурас:

Сиктса челядь котырöй.

Пармаса ныв-пиянöй.

Видзвывса яр дзоридзьяс,

Радейта ме тіянöс.

Александра Мишариналӧн енбиыс тыдовтчӧ сылӧн гижӧдъясас. Найӧ зэв кыпыдӧсь, югыдӧсь, тырӧмаӧсь вӧр-ва дінӧ да коми йӧз дінӧ муслунӧн. Найӧ шонтӧны лыддьысьысьлысь лов. И найӧс век окота лыддьыны.

Коми кыв да литература урокъяс вылын челядь радпырысь тӧдмасьӧны Александра Мишариналӧн кывбуръясӧн, нӧшта, гашкӧ, и сы понда, мый наын кылӧ чужаніныслӧн руыс.

Таво, ӧшым 19-ӧд лунӧ, тырӧ 70 во Александра Мишариналӧн чужан лунсяньыс. Дерт жӧ, ми челядькӧд ӧтвылысь шуим тайӧ лунсӧ пасйыны зэв кыпыда, кыдз и век овліс гижысьлӧн олан кад дырйиыс. Да мед эз сӧмын ӧти лун ло казьтылӧма поэтессаӧс, а дыр кад чӧж. Та могысь ми дасьтім «Александра Мишариналӧн» кок туйӧд уджтас (проект). Велӧдчысьяс зэв азыма босьтчисны уджӧ, медводз, мед дасьтыны уджтаслысь бала, а бӧрас – кывкутӧмӧн уджавны проект вылас.

Медыджыд воськовъяснас лоины район тшупӧд вылын дасьтӧм конкурсъяс – тайӧ Александра Мишариналысь кывбуръяс мичаа лыддьӧм да лыддьысьысьяслӧн конференция, мый тшӧтш жӧ вӧлі сиӧма гижысьлӧн творчестволы. Челядь зэв бура петкӧдчисны кывбур лыддьӧмын, зэв сьӧлӧмсяньыс лыддисны Коми мулы сиӧм кывбуръяс. Ӧні мунӧ конференция кежлӧ дасьтысьӧм. Велӧдчысьяс вӧчӧны гижысь-юбиляръяс творчестволы сиӧм туялана уджъяс, кодӧн  и воасны Ыджыдвиддзӧ.

Та кындзи, Кӧрткерӧс районса школаясын нуӧдсисны мукӧд сикас мероприятиеяс: поэтессалӧн гижӧдъяс серти серпасъяс вӧчӧм, гижысьлы сиӧм выставкаяс, а сідзжӧ коми кыв урокъяс вылын 5 минута здукъяс, кӧні выльпӧв да выльног челядь видзӧдлісны Александра Мишариналӧн олӧм да творчество вылӧ. А медшӧрыс, найӧ асьныс гижисны выль кывбуръяс, сідзкӧ, збыльвыйӧ мӧдӧдчисны Александра Мишариналӧн кок туйӧд. Огӧ на вермӧй шуны, лоас-ӧ кодкӧ на пиысь гижысьӧн, но мый коми кыв дінӧ муслуныс налӧн вирас – та серти шуам стӧча!

Проект серти кывкӧртӧдъяс ті аддзанныд тані! Асланыс сьӧлӧмкылӧмъясӧн, мӧвпъясӧн, выль гижӧдъясӧн, серпасъясӧн ныв-зон юксьӧны тіянкӧд «Йӧлӧга» газет лист бокъяс вылын. Та кындзи, газетысь ті аддзанныд А.П. Мишариналӧн «Нывкаяслы» кывбур серти Э.А. Старцеваӧн дасьтӧм урок. Мед эськӧ став тайӧ гижӧдыс чужтасны тіян сьӧлӧмын шоныд ловкылӧм да тшӧктасны казьтыштны енбиа коми аньлысь гижӧдъяссӧ.

Ыджыд аттьӧ висьталам Коми гижысь котырлы да Сергей Иванович Габовлы конкурсъясӧ пырӧдчысь челядьӧс небӧг-козинъясӧн могмӧдӧмысь, «Йӧлӧга» газет редакциялы йӧзӧдчыны позянлунысь, Кӧрткерӧс районса велӧдысьяслы да велӧдчысьяслы азыма уджӧ пырӧдчӧмысь, Ыджыдвидзса юралысь Николай Иванович Симпелевлы А.П. Мишариналы гу вылас дзоридзьяс ньӧбӧмысь.

Виччысям ставнытӧ, коми кыв радейтысьясӧс да Александра Мишариналысь творчество пыдди пуктысьясӧс, гажа Ыджыдвиддзӧ ӧшым 19-ӧд лунӧ. Ми ӧтвылысь ветлам поэтессалӧн гу вылӧ, тӧдмасям Александра Мишариналы сиӧм выставкаӧн да кывзам коми гижысьяс творчестволы сиӧм висьтасьӧмъяс.

Видза корам!

Пыдди пуктӧмӧн, «Шондібан» этноклубӧ ветлысьяс да Э.А. Старцева

воскресенье, 18 декабря 2016 г.

Кыв нюжӧдӧмӧн

     Тайӧ вежоннас лои кок вылысь усьтӧдз уджавны - кузь шойччӧмӧй помасис. 3 ыджыд мероприятие ковмис нуӧдны, 3 зачёт сдайтны, 3 интервью сетны радио да телевидение вылын. И ставсӧ водзвыв дасьтыны лоӧ. Сё мокасьтӧ! Ог нин вӧлі тӧд, тырмас-ӧ вынӧй вежонсӧ помавны. Костас ӧд и уджавны лоӧ (во кывкӧртӧдъяс вӧчам да, кабалаӧн тырим), гортын челядь да верӧс виччысьӧны внимание. Пусьыштны-пелькӧдчыштны колӧ и. Караул нин дась вӧлі горзыны. Кутшӧм нин блогйысьӧм. Талун со верми неуна ӧтуввезйын пукыштны. Аскисянь бара на удж, планъяс-отчётъяс да с.в. Ловъя юрӧн он мын! Сьӧкыд вӧлӧма перестроитчынытӧ. Но да нинӧм, сос пуджам да бара на уськӧдчам уджӧ! Шойччыны некор. Выль во матыстчӧ)))
Тані "Ас му вылын" сёрнита удж серти. Син бӧжнад видзӧдлӧй))

вторник, 6 декабря 2016 г.

Козинъяса лун

     Талун менӧ тыртісны козинъясӧн. Ӧти-кӧ, удж вывса ёртъяс да гижысь ёртъяс козьналісны чӧскыд кампет - кольӧм чужан лунӧн чолӧмалісны. Важӧн нин коли нимлунӧй, а козиныс талун на суӧдіс. Мӧд-кӧ, менӧ шуисны вермысьӧн "Выль нимъяс" конкурсын. Абу нин эськӧ выль ним, но челядьлы заводиті гижны неважӧн. Тайӧ кывбуръяссӧ и ысті. Донъялісны сертификатӧн. Шуим Максим пилы ньӧблы чужан лун кузя выль телепон - важӧн нин корӧ да. Коймӧд-кӧ, талун вӧчисны кывкӧртӧдъяс коми блогйысьяс костын конкурсын. Менӧ шуисны медзіль блогйысьӧн. Зэв нимкодь таысь, но сэк жӧ тайӧ зэв кывкутанатор - сідзкӧ, колӧ гижны нӧшта на зільджыка, мед эз прӧста ло нимпассӧ шедӧдӧма. Керка мичмӧдан гын сапӧг козьналісны да нӧшта на сьӧмтор.
     Да-а, быд лун кӧ тадзи!)) Али велямма?))

понедельник, 5 декабря 2016 г.

Тӧдмасьӧй!

     Павел Иванович "Коми муӧ" корис гижыштны том авторъяслӧн семинар йылысь. Бура ыджыд юӧр артмис. Кывкутӧмӧн гижи. Ставныс йылысь пасйышті. Окота кӧ тӧдмасьны ӧнія том гижысьяскӧд, кора лыддьыны.
     Ноябр 9-11 лунъясӧ Сыктывкарӧ чукӧртлісны кывбур-висьт гижысь том войтырӧс. Коми республикаса гижысь котыр нуӧдіс литературнӧй семинар. Сылӧн могыс – видлавны-донъявны том авторъяслысь гижӧдъяс да отсавны сӧвмӧдны гижан сям. Миян мог — видлавны-донъявны тайö котырö пырысьяслысь гижöдъяс да отсавны сöвмöдны гижан сям.Миян мог — видлавны-донъявны тайö котырö пырысьяслысь гижöдъяс да отсавны сöвмöдны гижан сям.Миян мог — видлавны-донъявны тайö котырö пырысьяслысь гижöдъяс да отсавны сöвмöдны гижан сям.Семинар вылӧ быд во чередӧн корлӧны комиӧн да рочӧн гижысьясӧс. Таво шуд усис коми авторъяслы.  Выль гижӧдъясӧн юксьыны воисны: Алёна Шомысова, Любовь Ануфриева, Алёна Старцева, Татьяна Шахова, Вадим Семяшкин, Мария Шахова, Наталья Дёмина, Ольга Баженова, Артур Уляшев, Юлиана Дёмина да Людмила Муравьёва. Поэзия юкӧнын том гижысьяскӧд уджалісны Елена Афанасьева да Алёна Ельцова. Проза юкӧнын – Елена Козлова да Алексей Попов.
     Кодкӧ кывбур-висьттӧ заводитӧ гижны школаын на велӧдчигӧн, кодкӧ воӧ литератураӧ ёна сёрӧн. Медводдза гижӧдъясӧн юксян, дерт, полӧмпырысь, медматысса йӧзкӧд либӧ велӧдыськӧд. Мойвиӧ налы, кодъяслы гижан уджӧ кутчысигӧн на паныдасьӧ литературасӧ бура кылысь морт. Морт, коді вермас чуйдны, кыдзи гижны, коді индас тырмытӧмторъяс вылӧ да ошкас выль аддзӧмторъясысь, коді матыстас тэ дінӧ Кывсӧ. Тавося семинар вылӧ воысьяс литератураас туйдысьясӧн шуисны Александр Шебыревӧс, Владимир Тиминӧс, Елена Афанасьеваӧс, бур кывйӧн казьтыштісны школаын велӧдысьясӧс.
    Кор нин кутан кывны ас пытшкад Кывйыслысь вынсӧ, лыддьысьыськӧд сёрнитны окоталунсӧ, сэк петасны ыджыд подборкаяс газет-журнал да альманах лист бокъяс вылын, вичмасны Литературнӧй премияяс, весиг чужасны медводдза небӧгъяс. И буретш сэк енбитӧ казяласны да корласны семинар вылӧ. Ӧнія чукӧртчысьяс пӧвстын уналӧн нин эм кывбура небӧг, ӧткымынӧн шедӧдлісны А. Лужиков нима литературнӧй премия, лоины вермысьясӧн «Эзысь борд» да «Выль нимъяс» литература конкурсъясын, а Любовь Ануфриеваӧс да Алёна Шомысоваӧс тшук семинар водзвылын пыртісны Россияса гижысь котырӧ. Татшӧм аддзысьлӧмъясыс ёна колӧны, ӧд тані пыр выльысь и выльысь дзумгысьлан гижӧдӧ, йиджтысян ловбиӧн, аддзан выль ёртъясӧс.
     Семинарыс заводитчис И.А. Куратовлӧн литературнӧй музейын. Гӧгрӧс пызан сайӧ чукӧртчисны том авторъяс да нималана коми гижысьяс. Быдӧн висьтасис, кыдзи воис литератураас, мый либӧ коді ас кадӧ кыскис гижӧд дорас. Семинар нуӧдысьяс, нималана гижысьяс, пасйисны, мый уна во сайся аддзысьлӧмъяс ёна торъялісны миян кадсяысь. Сэки найӧ видзӧдісны гижысьяс вылӧ Енъяс вылӧ моз, кывзісны велӧдӧмсӧ вом паськӧдӧмӧн. А ӧні том да верстьӧ гижысьяс ёртасьӧны, гижны босьтчысьяс век вермӧны локны нимала гижысьяс дінӧ отсӧгла да кывны насянь бурсиӧм. И нӧшта торъялӧмыс сыын, мый водзті литератураас локтісны кызвынсӧ мужичӧйяс, а талунъя пызан сайын пукалісны сӧмын кык том зон. Сідзкӧ, на вылӧ кутам медыджыд надея! И татшӧмторйыс, нывбаба литератураыс, Е.В. Козлова серти, лӧсялӧ ставнас ӧнія финн-угор литературалы.
     Мӧд луныс коли уджалӧмӧн. Сёрниыс пансис Алёна Ельцовалӧн кывбур тэчӧм йылысь лекциясянь. Кывбур ритм да рифма, поэзиялӧн вуджана формаяс йылысь сёрниыс вӧлі зэв колана гижны босьтчысь ныв-зонлы, ӧд буретш ритм да рифма торкалӧмыс ёна слабмӧдӧ кывбуртӧ. Сы бӧрын дзонь лун поэзия юкӧнын видлалім том авторъясӧн семинар вылӧ вайӧм кывбуръяс. Нимкодь вӧлі уджавны Елена Афанасьева да Алёна Ельцова веськӧдлӧм улын. Тӧдчис, мый найӧ нуӧдісны ставсӧ пыр-пырыс да юксисны сьӧлӧмкылӧмъясӧн, кодӧс козьналіс гижӧдыс. Сёрниыс артмис зэв кывкутана да муніс аслыснога, сы вӧсна мый висьтасисны не сӧмын велӧдысьяс, но и ми, том авторъяс. Ми кызвыннас тӧдім нин ӧта-мӧдлысь гижӧдъяссӧ, сы вӧсна мый тшӧкыда паныдасьлім Лито-Арт котырын, лыддьылім ёрта-ёртлысь кывбуръяс газет-журналысь, тӧдмасим небӧгъясысь. Но вӧліны и выль нимъяс. Шуам, эгӧ на вӧлі тӧдсаӧсь Юлиана Дёмина, Артур Уляшев да Людмила Муравьёва творчествон.
      Менӧ шензьӧдіс Юлиана Дёминалӧн литератураӧ воӧмыс. Юлианакӧд, кор сійӧ вӧлі на Ефремова, ми ӧттшӧтш велӧдчим Сыктывкарса канму университетын, но ныв некор эз ошйысьлы, мый лоӧ Тима Веньлӧн правнучкаӧн. Дерт, некыдз эг чайтӧй, мый Юлианалы вуджас прадедыслӧн гижан енбиыс. А со тай! Неважӧн том ань заводитӧма гижны кывбуръяс. Ставӧн ошкисны гижӧдъясыслысь сьӧлӧмалунсӧ. Том автор быттьӧ кага синмӧн видзӧдӧ ывлаас да казялӧ быд чут. Сійӧ кужӧ дзик ас ногыс петкӧдлыны вӧр-валысь мичсӧ, кыдзкӧ меліа, интимнӧя, юксьӧ лыддьысьыськӧд ставнас, мыйӧн шензьӧ ачыс:
"Ньӧжйӧник кыскӧны бордъяссӧ
Рудӧдӧм, сьӧкталӧм кымӧръяс…"
     Дерт, тӧдчӧ, мый тайӧ сӧмын на медводдза воськовъяс литератураын. Кывбуръяс вылас колӧ ёна на уджавны. Но сы серти, кыдзи тайӧ воськолыс вӧчӧма, позьӧ ӧні нин шуны, мый Юлианаӧс виччысьӧ кузь да кыпыд туй гижан уджын.
     Выль ру семинар мунӧмӧ пыртісны Артур Уляшевлӧн кывбуръясыс. Тайӧ зумыд видзӧдласа, сиктса мужичӧй мыгӧра, мыр кодь топыд ортсыа зонмыс шензьӧдіс сьӧлӧм вӧрзьӧдана да сэк жӧ лабутнӧй гижӧдъяснас. Со кыдз кужӧма шуны Иван лунся пывсьӧм йылысь:
"Иван лун бӧрся дзик выль корӧсьӧй,
Пывсьӧд менӧ вай – жарсӧ корысьӧс.
Гожъя мыш кузя мун вай гӧрысьӧн,
Медым ачымӧс эг кыв пӧрысьӧн..."
     Артур творчествокӧд миян пиысь этшаӧн на вӧлі тӧдсаӧсь. Сылӧн гижан уджыс пуӧ Кулӧмдінса Выльгорт грездын. Семинар вылӧ том зон вайис бура уна кывбур. Найӧс видлалӧм бӧрын лои гӧгӧрвоана, мый литератураӧ воис енбиа автор, воддза авторъяслысь гижан традициясӧ нуысь. Артур зільӧ сёрнитны лыддьысьыськӧд унатор йылысь: коми кывъя сикт йылысь, зарава кодь вежа Помӧс-Эжва ва йылысь, кын кымӧса тӧв йылысь, номлӧн ворсӧм-йӧктӧм йылысь. Чайтам, Артур бур ногӧн петкӧдлас на асьсӧ!
      Тшӧтш жӧ Выльгортысь, сӧмын мӧд кустысь, семинар вылӧ воис Людмила Муравьёва. Кӧть эськӧ ань важӧн нин олӧ Сыктывдінын, чужаніныс, Ёвкӧдждіныс, ёна на кыскӧ ас дінас. Сылӧн кывбуръясыс ставнас сиӧмаӧсь дона сиктлы, бать-мамлы, челядьдырлы:
"Гортын менам югыд челядьдырöй,
Гортын менам муслун, шуд и шог…"
     Людмила уджалӧ лыддьысянінын, кӧні тшӧтш нуӧдӧ Сыктывдінса гижысьяскӧд аддзысьлӧмъяс. Татшӧм уджыс, ӧта-мӧдӧс кывзӧмыс да донъялӧмыс, чайта, зэв колана. Тадзи авторъясыс быдмӧны, джудждаммас и Людмила Муравьёвалӧн поэзияыс.
     Выль авторъяскӧд ӧтгудыр видлалім и коми лыддьысьысьяслы бура нин тӧдса том гижысьяслысь кывбуръяссӧ. Кӧть и пуам-сӧвмам ӧтилаын, век жӧ вӧлі окота видзӧдлыны, мыйӧн талун юксьӧны ёртъяс.
     Любовь Ануфриевалӧн петіс нин куим асшӧра небӧг, неважӧн сійӧс пыртісны Россияса гижысь котырӧ, но век жӧ быд пӧрйӧ ныв кужӧ чуймӧдны миянӧс, лыддьысьысьясӧс, выль гижӧдъяснас. Семинар вылӧ Люба локтіс миниатюраясӧн. Ӧні ныв уджалӧ «Сьӧлӧма сизим пу» цикл вылын. Тані, гижӧдъясас, сійӧ висьтасьӧ ас йывсьыс, перйӧ лыддьысьысьлы ставнас ловсӧ. Но оз быдӧн вермы гӧгӧрвоны пыдіӧ дзебӧм вежӧртассӧ. Кодлыкӧ воссяс Анна Ахматовалӧн да Марина Цветаевалӧн поэзияыс, кодкӧ кылас кольӧм луныслысь шог йӧлӧгасӧ да аскиа шуд вылас надеясӧ, кодкӧ аддзас гижӧдъясысь ичӧтик нывкалысь майшасьӧмсӧ, кодкӧ кыяс том аньлысь мӧвпалӧмсӧ, а кодлыкӧ авторлӧн гижӧдъясыс оз и воссьыны. Казялі, мый ӧтчыдысь лыддьӧмӧн кыян сӧмын ловшысӧ Любалӧн гижӧдыслысь. Сӧмын кыкысь-куимысь лыддьӧм бӧрын сійӧ пуксяс тэнад вежӧрӧ, пӧртмасяс пытшкӧсса мичӧн: «…Турӧбалӧм дырйи лолӧс пернапасаліс Анна Ахматова. Бурняысь кӧдзыд ваӧн моз киськаліс менӧ. Нэмӧвӧйся радейтӧмсӧ кӧдзис сьӧлӧмам аслас Кывйӧн.»
     Алёна Шомысова – талунъя лун кежлӧ кок вылас медся зумыда сулалысь том автор. Алёналӧн ӧткодя бура артмӧны кыдз кывбуръяс, сідз и проза гижӧдъяс да вуджӧдӧмъяс. Ныв босьтӧ аслас уджачлуннас. Менӧ шензьӧдӧ, мый сійӧ вермӧ пуксьыны да бурпӧт уджавны гижӧд вылас, бурмӧдны-лӧсьӧдны, корсьысьны-вӧчны. Алёна тшӧт вылын куим асшӧра небӧг да Россияса гижысь котырӧ пырӧм. Семинар вылӧ сійӧ вайис челядьлы гижӧм кывбуръяс. Ставӧн тӧдчӧдісны гижӧдъяслысь профессионализмсӧ. Алёнаӧс неважӧн на кыскӧма челядь литература дорас. Миянкӧд сійӧ юксис кывбуръясӧн, ӧні уджалӧ мойдъяс вылын. Мый матыстӧ лыддьысьысьӧс гижӧдъяс дорас? Челядьдырсӧ серпасалігӧн Алёна корсьӧ быдӧнлы тӧдса образъяс: юрсигусь, бальӧяс, кӧч гӧснеч, пими, катшашыдӧс да мукӧд. Кодлы ичӧтдырйи батьныд вӧрысь эз вайлы кӧчсянь козинсӧ? Ставнымлӧн сиктса челядьдырыс йитчӧма тайӧ казьтылӧмыскӧд. Но Алёна век жӧ ассяньыс содтӧ мыйкӧ выльтор, ловзьӧдӧ тайӧ казьтылӧмсӧ:
"…А кор гӧрдӧдас-воас пув розйыс,
Ветлам ягӧ ми вотчыны мамкӧд.
Сэки катӧда кӧчильлы козин –
Ассьым радейтан медчӧскыд кампет.»
      Ольга Баженова семинар вылӧ локтіс эз куш киӧн. Вӧлӧм, нывлӧн муртса на неважӧн петӧма выль небӧг – «Ме велӧдча радейтны выльысь». Семинар вылын Оля юксис миянкӧд буретш муслунлы сиӧм кывбуръясӧн. Радейтчӧм йылысь зэв нин уна гижӧма, тшӧтш и коми литератураын. Том автор видлӧма восьтны тайӧ темасӧ ас ногыс. Дерт, мыйкӧ артмӧма, мыйкӧ абу. Оля творчествоысь меным медъёна воӧ сьӧлӧм вылӧ енкӧла йылысь цикл, кӧн сёрниыс мунӧ Мулӧн, Валӧн, Сынӧдлӧн да Билӧн артмӧм йылысь. Тані зэв бура тыдовтчӧ том авторлӧн гижан сямыс, олӧмсӧ радейтӧмыс, философия видзӧдласыс. Татшӧм сяма кывбуръяс ми ӧні и виччысям Олясянь. Семинар вылын донъялан гижӧдъясысь ме кыйи тайӧ шоныд русӧ радлунлы сиӧм кывбурысь:
"Вашнит, ставыс лоӧ бур!
Сы вӧсна мый бурсӧ кӧдзам!
Лолыд – абу кадъя нюр:
Лолыд – лунысь лунӧ ӧддзӧ!.."
     Надейтчам, мый автор дінӧ унаысь на локтасны кокньыд ловруа кывбуръяс.
     Мария Шаховалысь кывбуръяссӧ позьӧ не сӧмын лыддьыны газет-журнал да альманах лист бокъяс вылысь, но и кывны сцена вывсянь. Машалӧн батьыс, Михаил Шахов, гижис ӧткымын кывбур вылӧ шылад. Та кындзи, том автор кольӧм во видліс ассьыс вынъяссӧ «Артпиян» конкурсын да лоис сэні вермысьӧн. Машалӧн челядьдырыс кӧнкӧ матын на тыдалӧ, ныв неважӧн на воис овны карӧ, мӧдӧд во велӧдчӧ Сыктывкарса канму университетын. Та вӧсна уна гижӧд сиӧма челядьдырся кадлы да чужанінлы, Кулӧмдінса Кекур грездлы. Том авторлӧн ставыс на водзын, но ӧні нин ӧткымын кывбурысь позьӧ казявны кывйӧн кужӧмӧн вӧдитчӧмсӧ:
"…Майбырӧй дай, челядьдырӧй!
Тэысь бурджык кад оз овлы.
Эськӧ, позис кӧ, ме пыр на
Кӧса помын бантик новлі."
     Ме ачым семинар вылӧ вайи челядьлы сиӧм кывбуръяс. Ичӧтъяслы гижнысӧ меным туйдіс Галина Васильевна Бутырева. Быттьӧ бласлӧвитіс ас кадӧ. Челядьлы гижӧдъяс сетчӧны меным кокньыдджыка верстьӧлы гижӧдъяс дорысь, гашкӧ, сы вӧсна, мый орччӧн котралӧны найӧ, кодъяс йылысь да кодъяслы гижа:
"Дозмук мыськыны мен дыш –
Мыдзӧ киӧй, мыдзӧ мыш.
Лоӧ тёлькӧдчыны дыр,
Сӧмын тасьті-пань оз быр!.."
     Семинар вылӧ эз вермы волыны Татьяна Кирпиченко. Ныв куйлӧ больничаын, вермасьӧ чорыд висьӧмкӧд. Ми ставӧн сиам сылы ыджыд дзоньвидзалун да эскам, мый Таня бытьӧн бурдас. Ӧд сылӧн сэтшӧм ыджыд пытшкӧсса вын. Ті сӧмын мӧвпыштчӧй! Таня быттьӧ сулалӧ пыдӧстӧм йир водзын, оз тӧд, мый сетас аскиа луныс, но оз эновтчы аслас медыджыд уджысь – гижӧмысь. Том автор талун водзӧ гижӧ кывбур-висьтъяс, йӧзӧдӧ найӧс ӧтуввезйын аслас котырын да шуӧ аттьӧ быд выльӧн пуксьӧм лунлы:
"…Менам войвывса мойд, коми кыв,
Кутшӧм дыр тэлань восьлалi чӧла…
Ме и нэм помӧдз тэ дінӧ кела,
Карысь петавлӧм ичӧтик ныв."
     Проза гижысьяскӧд уджалісны Елена Козлова да Алексей Попов. Ӧдзӧс сайсянь тшӧкыда вак-вак серӧктӧм серти позис гӧгӧрвоны, мый налӧн юкӧнын сёрниыс мунӧ зэв гажаа. Алексей Вячеславович шмонитыштіс весиг, ті пӧ чайтанныд, мый ми уджалам, а ми эськӧ костас картіасям. Том авторъяс семинар бӧрас юксисны, мый эз век, дерт, велӧдысьяс юрӧд малавны, корсюрӧ и пинялісны, но сёрниыс ставнас коли зэв кыпыда.
     Вадим Семяшкин, енбиа том гижысь, со кыдз висьтасис проза юкӧнын удж йылысь: «Том гижысьяслӧн семинар дырйи проза юкӧнын уджыс век жӧ пуис, кӧть и татчӧ пырӧдчис сӧмын куим том прозаик: Татьяна Шахова, Наталья Дёмина да Вадим Семяшкин. Гижӧдъяссӧ донъялісны Елена Васильевна Козлова да Алексей Вячеславович Попов. Кыкнанныс найӧ литератураас опыта йӧз, та вӧсна став тӧдӧмлунсӧ, кодӧс сетісны найӧ – вӧлі бура донъялӧма. Дерт, медшӧр видлаланторъясӧн лоисны гижан кыв, сюрӧс, тема да медшӧр мӧвп.
     Куимнан том гижысьыслӧн аслас туй. Таня мӧвпалӧ вӧр-ва да морт олӧм костын йитӧдъяс йылысь, Вадим восьтӧ кӧр видзӧм да кусӧм сиктъяс йылысь тема, а Наташа гижӧ том войтыр костын ёртасян йитӧдъяс йылысь. Быд гижӧд видлалігӧн, дерт, вӧліны кутшӧмкӧ тырмытӧмторъяс, сӧмын велӧдысьяс ёна эз вежлавны висьтъяснымӧс. Водзӧ вылӧ сӧмын туйдісны: «Пель саяныд сюркнялӧй олӧмысь кутшӧмкӧ шензьӧдана вӧвлӧмторъяс, пасъялыштӧй, пыртӧй найӧс гижӧдъясаныд и сэк гижӧдыс лоӧ озырджык». Вот тадзи литератураас тыдовчӧ том да олӧма гижысьяс костын йитӧдыс, а сідзкӧ, коми литературалӧн эм аскиа лун».
     Коймӧд луныс колис Льӧмъюын, гижысьяслӧн шойччан керкаын. Тані водзӧ сёрнитім гижӧдъяс кузя, аддзысьлім «Арт» да «Войвыв кодзув» журнал дасьтысьяскӧд, аттьӧалім велӧдысьясӧс миянкӧд уджалӧмысь, лыддим кывбуръяс, шмонитім-сералім чӧскыд пызан сайын. Луныс колис долыда. Да и ставнас семинарыс.
     Семинар бӧрын шыльӧдӧм-лӧсьӧдӧм кывбур-висьтъяс петасны «Арт» да коми газет-журнал лист бокъяс вылын, а кодлӧнкӧ, дерт, вочасӧн чукӧрмас выль небӧг. Сідзкӧ, аддзысьлытӧдз, дона лыддьысьысьяс! Энӧ вунӧдӧй, мый лыддьысьӧмыд озырмӧдӧ мортлысь лов, а комиӧн лыддьысьӧмыд – джудаммӧдӧ чужан кыв дінӧ муслунсӧ.

воскресенье, 4 декабря 2016 г.

Пыртчим

     Важӧн нин окотитім пыртчыны, но век мыйкӧ падмӧдіс. Гырысьджык челядьӧй асьныс бӧръя помсӧ корисны вичкоӧ ветлыны, а стрӧкаыс век эз сюр. Талун ставыс ладмис. Ставыс муніс зэв кыпыда да зэв шоныда. Батюшкоыс тӧдса, часовняын тшӧкыда служба нуӧдлӧ. Челядь вылӧ да верӧс вылӧ нимкодь вӧлі видзӧдны, ассьым уна во сайся пыртчӧмсӧ казьтывны. Анделъяс мед видзасны дона йӧзӧс неминучасьыс. Аминь.

четверг, 1 декабря 2016 г.

Вомидз

Важӧн нин кывбурыс заводитчис, талун сӧмын помыс сюри...
***
Рузум кадӧ помтӧг бӧрді - семдытӧдз,
Рӧдвуж ёна майшасисны - кевмытӧдз.

Абу дырӧн олысь - мамлы шуисны,
Шӧпкӧдысьяс дінӧ гусьӧн нулісны.

Пӧчӧй лун-лун корӧсяліс-жбоньӧдіс,
Вомидз лэдзис - сэки вӧлись кокньӧдіс.

Пывсян бӧрын кузя-нэмӧн мортсямми...
Сӧмын бара кыськӧ синва корсялі.

Коді талун менӧ мездас вомидзысь?
Бӧрдӧмсорӧн лоӧ овны помӧдзыс.
                                                      Алёна Старцева